Свято, яке подарували нам «Карпати»

Всі ми із нетерпінням очікували недільного матчу у якому, вдруге цього сезону, зустрічалися лідери обласної першості з футболу, кожен з яких зберігав хороші шанси на чемпіонство у разі перемоги. 

Хочеться зауважити те, що наші гості з обласного центру за підбором гравців, які встигли пограти і у Першій і у Вищій лігах України, та фінансовими можливостями виглядали дуже солідно, проте рідне поле і, напевне, рекордна кількість глядачів, нівелювали цю невеличку фору.

Із стартовим свистком «Тепловик» дещо приголомшив нашу команду своєю активністю та шаленим тиском. Такий розвиток подій всього за якісь 3-4 хвилини втілився у забитий гол. На щастя, боковий суддя у цьому моменті просигналізував офсайд. Пропущений м’яч змусив «Карпати» негайно щось змінювати і вже за хвилину-другу на полі точилася запекла рівна боротьба. 

У момент, коли вже здавалося, гості ось-ось похитнуться, ми пропускаємо разючу контратаку. Нападник «Тепловика» вискочив на побачення із нашим голкіпером, який зупинив його лише ціною фолу у власному штрафному. Суддя призначає пенальті і на табло з’являється перша одиничка. Саме з таким рахунком і завершився тайм.

Про що у перерві говорив Руслан Кладько із своїми підопічними ми навряд чи дізнаємось, але результат бесіди став помітним одразу. На другу половину гри карпатівці вийшли надзвичайно заряджені на боротьбу та з прагненням будь що переломити хід поєдинку. Атака за атакою накочувалася на ворота гостей і невдовзі це увінчалося успіхом. Після подачі кутового від Андрія Мельника Роман Іванків встиг відгукнутися на потужний простріл та головою просто вколотив м’яч у сітку воріт. На табло з’являється іще одна одиничка яка наелектризовує обстановку на стадіоні до максимуму.

Вболівальники продовжують гнати рідну команду вперед, проте і «Тепловик», якого такий рахунок аж ніяк не влаштовував, почав активізовуватися із новою силою. Такі потуги обох команд вилились спочатку у іще одне незараховане взяття наших воріт, а згодом у влучання м’ячем в перекладину франківчан Денисом Богаткіним.

Але, все ж таки, саме ми зуміли «грюкнути кулаком по столі» та показати всім «хто в домі господар»! Свій черговий шедевр із 20-25 метрів у сітку воріт супротивника поклав Сергій Халацький. М’яч влучив точно у дев’ятку та не залишив жодних шансів голкіперу «Тепловика». Цей гол став для нашого форварда 16-им у цьому сезоні та ще більше укріпив його на першій сходинці у бомбардирській гонці обласної першості.

Після такого нокдауну гості оговтатись так і не змогли. Маленьке периферійне місто зуміло здолати обласного гранда та практично вирішити долю власника золотих нагород.

Із фінальним свистком на місцевому стадіоні вибухнув шквал позитивних емоцій. Тренери та керівництво клубу ринулися на поле вітати власних вихованців. До них одразу ж приєднався фан-сектор та всі присутні на матчі. Враження від побаченого просто неймовірні! Не вірилося, що це Болехів. Ми на декілька хвилин стали невеличким провінційним англійським містечком, яке живе футболом та чиє велике серце б’ється в унісон з рідною командою!

Окрему подяку хотілося б висловити нашим однодумцям з Міжріччя, Гузієва, Тисова, Козаківки та Сукеля, друзям із Долини, Брошнева, Калуша та Перегінська, міському голові Зенону Макоті, Заступнику міського голови Ігорю Грецькому, керуючому справами міськвиконкому Людмилі Лонюк та всім іншим працівникам владних структур, які відклали всі свої справи та разом з переповненим стадіоном долучилися до такої бажаної та важливої перемоги!