День Героїв у Болехові: шана, памʼять та гордість за своїх 🇺🇦

У день, коли серце України б’ється особливо трепетно, а у громаді оголошені Дні жалоби, небайдужі жителі громади зібралися на урочисте Віче з нагоди Дня Героїв України. Це день, коли ми не просто згадуємо, а промовляємо імена наших захисників уголос, передаючи цю пам’ять наступним поколінням.

Відбувся не просто захід — це була глибока, зворушлива подія, у якій поєдналися біль втрати й гордість за синів України, які боронили її до останнього подиху.

Сьогодні, вшановуючи пам’ять полеглих Героїв Болехівщини, на Алеї памʼяті було відкрито та освячено нові банери:

–  Мізі Олегу Ігоровичу

–  Романюку Ярославу Володимировичу

–  Гнатойку Миколі Івановичу

–  Юзьківу Ігорю Михайловичу

–  Ткачу Василю Ярославовичу

Ці Герої — це сини, батьки, побратими. Це люди, які залишили свої домівки, аби захистити наші. Вони були серед нас — і тепер дивляться з висоти небес, нагадуючи: свобода — не дарована, вона виборюється по сьогоднішній день.

Зі словами поваги та щирої вдячності  до присутніх звернувся перший заступник міського голови Василь Юрочко. Він наголосив, що завдяки мужності та жертовності наших захисників ми сьогодні маємо можливість жити та працювати. “Дякую кожному, хто ціною власного життя боронить нашу свободу. Наш обов’язок — пам’ятати, підтримувати, передавати правду про війну наступним поколінням”, — підкреслив він.

Покладання квітів  до банерів стало глибоко символічним актом: до шани долучилися секретар міської ради Ігор Герецький, перший заступник міського голови Василь Юрочко та учні ліцею №1 “Академічний”. Молодь, яка ще вчиться жити — і вже розуміє, що її майбутнє написане кров’ю справжніх Героїв.

До слова також були запрошені отець-декан Болехівського деканату ПЦУ, настоятель собору Святих жінок мироносиць Іван Петрів та отець Болехівського деканату УГКЦ Роман Зозуля. Їхні щирі молитви об’єднали всіх присутніх у спільній духовній підтримці тих, хто вже не з нами, і тих, хто ще тримає стрій на фронті.

Під час заходу прозвучали журлива патріотична пісня та зворушливий вірш. У кожному слові — біль, надія й незламна віра, що доносилися до серця кожного присутнього, голос покоління, яке зростає в час великої боротьби й вже розуміє, якою дорогою ціною вимірюється слово «незалежність».

Цей день у Болехові був сповнений печалі, сили та єдності. Ми зібралися не тільки, щоб згадати, але й щоб пообіцяти: ми не забудемо. Ми вистоїмо.

Слава Героям!

Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях, у наших вчинках, у кожному “Слава Україні!”, яке ми промовляємо з гордістю.